Народився 18 серпня 1927 року в с. Гельмязів Золотоніського району Черкаської області. У 1957 році закінчив відділення логіки і психології Львівського державного університету ім. І.Я. Франка, у 1965 році аспірантуру при кафедрі філософії того ж університету.
Працював директором, вчителем Ігровицької середньої школи Великоглибочицького району Тернопільської області, з 1959 року завідуючим відділом народної освіти того ж району. З 1964 року — в Тернопільському філіалі Львівського політехнічного інституту (нині Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя) на посадах асистента, старшого викладача, доцента, професора, завідуючого кафедрою.
Кандидат філософських наук (1973), доцент (1979). 15 років очолював кафедру українознавства і філософії, 18 років виконував обов'язки вченого секретаря університету. Веде основні навчальні курси з філософії, логіки, філософії і методології науки і техніки, основ психології і педагогіки вищої школи.
Напрямок наукових досліджень: соціальна психологія, психологія творчості, акмео- логія, проблеми буденної свідомості та подолання стереотипів свідомості і поведінки, педагогіка.
Заслужений працівник народної освіти України (1997). Почесний професор університету (2004). З 2006 року стипендіат Кабінету Міністрів України як визначний педагогічний діяч. Учасник бойових дій у Великій Вітчизняній війні. Нагороджений орденами «Отечественная война» ІІ ступеня, «За мужність», 12 медалями.
Автор 86 опублікованих наукових праць, серед них:
- «Стереотипы сознания и их преодоление» (1982);
- «Традиції, типи і моделі виховання в історії педагогіки» (2003);
- «Актуальні проблеми філософських, політичних і релігіозних досліджень» (2004);
- «Логіка», навчальний посібник (2005).