Народився 7 лютого 1929 року в с. Рубцева на Донеччині.
Закінчивши 1958 року історико-філологічний факультет Станіславського педагогічного інституту, працював учителем української мови та літератури, директором восьмирічної школи в Чернівецькій області. З 1964 року вчитель української мови та літератури Тетерівської середньої школи Бородянського району.
Організатор літературної студії «Струмочок». Автор поетичної антології «Ніжний кремінь» (видавництво «Радянський письменник», 1986), де було вміщено понад 50 ліричних творів, поетичної збірки «Осягнення сущого» (видавництво «Хрещатик», 1992).
1996 року у видавництві «Школяр» було надруковано книжку лірики та прози педагога «Сиве кування зозулі». 1998 року вийшла друком книга історико-публіцистичних нарисів «Кайдашизм, або Доки ж будемо самоїдами?» у видавництві ім. Олени Теліги. 2004 рік ознаменований двома новими книгами письменника: «У світі українських інтелектуалів» і «Світочі і лжепророки», за які автор був удостоєний Київської обласної літературної премії ім. Григорія Косинки. 2007 року вийшла друком нова книга письменника — «На крутих роздоріжжях» (видавництво ім. Олени Теліги). Художні та публіцистичні твори вчителя друкувалися у багатьох українських та іноземних виданнях.
Заслужений учитель УРСР (1981). Член Національної спілки письменників України (1996). Член Національної спілки журналістів України. Нагороджений Дипломом кращого освітянина року в номінації вчителів-авторів тижневика «Освіта», лауреат премії «Малиновий дзвін душі» (1998). Нагороджений медаллю «За працю і звитягу» (2005).