.jpg) |
Народилася 3 травня 1941 року в с. Хрінники Млинівського району Рівненської області.
У 1963 році закінчила Дрогобицький педінститут ім. І.Я. Франка.
Працювала вчителем Моквинської середньої школи Березнівського району, Клеванської середньої школи № 2 Рівненського району. З 1969 року старший лаборант Рівненського педінституту (з викладанням на кафедрі української мови). З 1974 по 1977 рік викладач Українського інституту інженерів водного господарства. З 1981 року вчитель загальноосвітньої середньої школи № 13 м. Рівне.
І.В. Мізюк виховала 36 переможців обласних, міських і Всеукраїнських олімпіад, 18 переможців конкурсів-захистів наукових робіт Малої академії наук України. Її учні стали членами Національної спілки письменників, вченими-мовознавцями, учителями-україністами.
Виховала 36 переможців обласних, міських і Всеукраїнських олімпіад, 18 переможців конкурсів-захистів наукових робіт Малої академії наук України.
З ініціативи педагога видано 3 альманахи дитячої творчості: «Роса сповідальна» (1993); «Спочатку було Слово...» (1996); «У вузлику серця» (2001), дитячі публікації у збірниках «Проріст» (1995), «Первоцвіт» (1996), міській, обласній і республіканській пресі.
Творчими та науковими пошуками І.В. Мізюк ділилася з читачами журналів «Слово і час» (1993), «Українська мова і література в школі» (1987, 1988), «Дивослово» (1996, 1997), газет «Літературна Україна» та «Освіта України».
Упродовж 12 років педагог збирала фольклорні матеріали на Рівненщині. Матеріали фольклорних експедицій видрукувано в збірниках «Ми йшли до бою» (1992), «Ми у вічі сміялися смерті» (1992), а також у літературно-мистецькому календарі «Азалія» (1993).
Відмінник народної освіти УРСР (1978). Учитель-методист (1988). Заслужений вчитель України (1996). Нагороджена медаллю Н.К. Крупської (1989), Преміями «За відродження Волині», «Золотий дзвоник» (1994).