Народився 16 червня 1935 року.
Закінчив Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М.В. Гоголя (1957), аспірантуру Запорізького державного педагогічного інституту (1967).
Учитель середньої школи с. Іорданівка Диканського району Полтавської області (1957), Чайкинської середньої школи Новгород-Сіверського району Чернігівської області (1960—1961), Добрянської середньої школи Ріпкинського району Чернігівської області (1961—1963). Викладач кафедри української мови Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (1963—1964). Викладач кафедри української мови (1967—1968), старший викладач кафедри української мови (1968—1970), заступник декана (1970—1971), декан філологічного факультету (1971—1972), доцент кафедри української мови Івано-Франківського державного педагогічного інституту (1971—1972). Доцент кафедри української мови Луганського державного педагогічного інституту ім. Т.Г. Шевченка (1972—1993), завідуючий кафедрою, професор кафедри української філології та загального мовознавства Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка (з 1993 року).
Провідний теоретик структурної семасіології в україністиці. Засновник громадсько-політичного об'єднання «Державність», «Злагода», член редакційної колегії вісника й журналу «Бахмутський шлях», активний член «Просвіти». Один з організаторів українсько-канадського центру «Відродження». Почесний професор ЛНПУ ім. Т. Шевченка.
Автор понад 120 опублікованих праць (у тому числі 4 монографії), зокрема:
- «До питання становлення структурної семасіології», монографія (1992);
- «Короткий словник підприємця» (1998);
- «Енциклопедія юного філолога (мовознавця)» (2000);
- «Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних вчень. Аспекти, методи, прийоми та процедури вивчення мови», посібник (2002).
Кандидат, доцент, професор, доктор філологічних наук. Академік Академії наук вищої школи України, член-кореспондент Міжнародної академії педагогічної освіти (2004).
Відмінник освіти України (1999). Заслужений працівник освіти України (2004).