Гриценко Микола Іванович

Народився 8 березня 1943 року в с. Підлісне Козелецького району Чернігівської області.

У 1964 році закінчив фізико-математичний факультет Чернігівського державного педінституту ім. Т.Г. Шевченка.

З 1964 року працює в даному вищому навчальному закладі (нині – Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка), пройшовши шлях від асистента до завідуючого кафедрою.

У 1971 році закінчив аспірантуру Інституту фізики АН УРСР. Захистив кандидатську дисертацію в 1973 році. З 1989 року доктор фізико-математичних наук, з 1990 року професор кафедри загальної фізики, з 2004 року академік АН вищої школи України.

Понад 25 років М.І. Гриценко працює завідуючим кафедрою фізики. Понад 30 років є керівником госпдоговірних робіт. Створив на кафедрі фізики наукову лабораторію рідких кристалів, в якій виконано 6 дисертацій, у тому числі – 2 докторські.

М.І. Гриценко – організатор низки Всесоюзних і міжнародних наукових конференцій у м. Чернігів: Всесоюзної конференції «Спіральні структури в рідких кристалах» (1984), VI Всесоюзної конференції «Рідкі кристали та їх практичне використання» (1988), XV Міжнародної школи-семінару «Спектроскопія молекул і кристалів» (2001). Педагог створив при Чернігівському педагогічному університеті систему довузівської підготовки та профорієнтації, об’єднавши викладачів різних спеціальностей.

Заслужений працівник народної освіти України (1993). Нагороджений Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України, Чернігівської обласної ради, Чернігівської обласної державної адміністрації.

Авто близько 200 наукових праць, зокрема:

• «Фізика рідких кристалів», лабораторний практикум для фізичних спеціально стей педагогічних вузів (1999);

• «Reorientation of a nematic in the vicinity of mechanical defects of the silicon surface» (2004);

• «Using Field Effect in Silicon to Study of Charge Processes in a Nematic Cell» (2005).