.jpg) |
Народився 22 вересня 1943 року в с. Пасицели Балтського району Одеської області. Закінчив машинобудівний факультет (1967), аспірантуру (1971) Одеського політехнічного інституту. У 1972 році захистив кандидатську дисертацію, отримав звання доцента (1978), професора (1991). Трудову діяльність розпочав у 1958 році. Працював мотористом, теслею, слюсарем, техніком-хронометражистом, інженером на різних підприємствах і в установах. З 1973 року старший викладач, завідуючий кафедрою, декан механічного факультету, проректор з навчальної роботи Івано-Франківського інституту нафти і газу (нині Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу).
Висококваліфікований викладач-педагог, організатор навчальної та науково-практичної діяльності університету. Активний учасник розробки окремих нормативних положень з перебудови вищої освіти України, проектів державних стандартів. Залучався комісією Верховної Ради України до формування змін до Закону України «Про освіту».
Член (1978-1991), член президії (1982) науково-методичної ради з теплотехніки Мінвузу СРСР. З 1993 по 1996 рік член міжгалузевої акредитаційної комісії при Міністерстві освіти України.
Співавтор розділу кадрового забезпечення державної програми «Освоєння вуглеводневих ресурсів Українського сектора Чорного та Азовського морів», член робочої групи Міністерства освіти і науки України із запровадження у вищу освіту Болонського процесу.
Заступник секретаря Національного комітету України міжнародної асоціації з обміну студентів технічних спеціальностей LAESTE, голова асоціації вищих навчальних закладів Івано-Франківщини.
Автор понад 60 науково-методичних праць, понад 70 наукових публікацій і монографій, 20 винаходів з питань тепломасообміну, осушення природного газу. Наукові розробки та кілька винаходів Ф.В. Козака впроваджені на підприємствах НАК «Нафтогаз України». Підготував двох кандидатів наук.
Заслужений працівник освіти України (2007). Заслужений діяч науки і техніки України. Відзначений урядовими та галузевими нагородами.