Скиба Микола Єгорович

Народився 1 січня 1950 року в с. Камінь Кролевецького району Сумської області.

Закінчив Київський інститут легкої промисловості в 1972 році за спеціальністю машини і апарати легкої промисловості.

У Хмельницькому національному університеті пройшов шлях від асистента (1975), старшого викладача (1980), доцента кафедри машин і апаратів (1983), декана факультету по роботі з іноземними студентами (1985), декана гуманітарно-педагогічного факультету (1996), проректора з навчальної роботи (1999) до ректора (з 2001 року).

Проводить дослідження у фізико-механіці та фізико-хімії натуральних і штучних композиційних матеріалів, у лінійній теорії в’язкопружності, у теорії машин і механізмів, у методах регресійного та кореляційного аналізу. Започаткував власну наукову школу «Наукові та практичні основи переробки відходів виробництва у легкій промисловості».

Головний редактор журналу «Вісник» ХНУ; член редакційної ради журналу «Проблеми трибології» ХНУ, редколегії журналу «Дидактика професійної школи»; голова ради із захисту кандидатських дисертацій при ХНУ. Член секції з легкої та харчової промисловості Комітету Державних премій України в галузі науки і техніки.

Доктор технічних наук, професор.

Винахідник СРСР (1985). Відмінник освіти України (1994). Заслужений працівник народної освіти України (1999). Академік Міжнародної академії інформатизації (1995, м. Москва), Української технологічної академії (2000). Нагороджений Почесною грамотою КМ України (2002), Почесним знаком Комітету з фізвиховання і спорту МОН України (2002), медаллю «За особистий внесок у співробітництво між навчальними закладами» (2003), Почесним дипломом за розробку й упровадження в навчально-виховний процес сучасних педагогічних технологій (2004), дипломами «Золота Фортуна» (2004), «Людина року» (2006).

Автор (співавтор) понад 130 наукових і педагогічних праць, зокрема:

• «Теорія і практика професійно-орієнтаційної роботи з молоддю», навчальний посібник (2007);

• «Виробництво литих деталей та виробів з полімерних матеріалів у взуттєвій та шкіргалантерейній промисловості», монографія (2007).