2010
З А Г А Л Ь Н А

С Е Р Е Д Н Я

О С В І Т А

Білозерська Любов Михайлівна


Народилася 28 серпня 1942 року в с. Стецівка Звенигородського району Черкаської області.

Закінчила Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка (1969).

Трудову діяльність розпочала в 1962 році на посаді старшої піонервожатої Стецівської середньої школи Звенигородського району Черкаської області. З 1966 по 1977 рік працювала вчителем української мови та літератури, з 1977 по 1992 рік – заступником директора з виховної роботи, а з 1992 року директор Стецівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів – малої академії народних мистецтв Звенигородської районної ради.

Л.М. Білозерська зарекомендувала себе висококваліфікованим педагогом, умілим організатором педагогічного та учнівського колективів. Має високу науково-теоретичну підготовку, досконало володіє методикою викладання української мови і літератури. Працює над вдосконаленням фахової майстерності педагогічного колективу. Щедро ділиться досвідом з педагогами району та області, є наставником молодих учителів. З ініціативи педагога в 1986 році в школі було відкрито етнографічний музей та Кобзареву світлицю, 1988 року створено Малу академію народних мистецтв, у якій відроджено прадавні народні ремесла та звичаї, обряди й традиції. На замовлення Міністерства освіти і науки України школою-академією відзнято фільм «Українське весілля», який успішно використовується на уроках народознавства.

Керівник шкільного літературного відділення юних поетів «Пролісок», сприяла випуску дитячого колективного збірника «Вічні барви». Свої поетичні твори друкувала в альманахах «Самоцвіти», «Надвисся», у журналі «Українська мова та література». Автор багатьох художньо-документальних нарисів і повістей, зокрема «Накуй, зозуле, йому літ», «Лаврінове поле», «Мотря Командирка», книги поезій «Хвала сонцю».

Учитель бере активну участь у педагогічних читаннях, присвячених О.А. Захаренку та В.О. Сухомлинському, її статті друкуються в «Педагогічному віснику», фахових журналах.

Делегат Всесвітнього форуму українців (1997, 2001), І з’їзду педагогічних працівників України (1992). Переможець обласного конкурсу «Учитель року Черкащини» (1992). Неодноразово обиралася членом Черкаського обкому Профспілки працівників освіти і науки, депутатом Звенигородської районної ради. Переможець обласного конкурсу «Жінка року Черкащини – 2000» у номінації «Жінка – берегиня народних традицій».

Спеціаліст вищої категорії. Учитель-методист. Заслужений вчитель України (1992). Відмінник освіти України (2006). Нагороджена Почесною грамотою Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка (2003). Лауреат Премії ім. О.А. Захаренка (2007).