Народився 2 січня 1937 року в с. Веприк Бобровицького району Чернігівської області.
У 1958 році закінчив історико-філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя.
Працював учителем, служив в армії, навчався в аспірантурі. У 1972 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Розвиток економічного співробітництва союзних республік в роки першої п’ятирічки».
Працював другим секретарем Чернігівського міськкому та секретарем Чернігівського обкому Компартії України.
У 1985 році В.М. Половець був направлений на дипломатичну роботу до Афганістану, звідки через два роки повернувся на попередню посаду.
З 1990 року працює у Чернігівському державному педагогічному інституті (нині – університет) ім. Т.Г. Шевченка на посадах старшого викладача кафедри історії СРСР і УРСР, доцента кафедри історії слов’ян. З 1998 року завідуючий кафедрою українознавства і політології.
У 1997 році захистив докторську дисертацію на тему «Кооперативний рух в Лівобережній Україні (1861–1917)».
У 2001 році педагогу присвоєно вчене звання професора.
Доктор історичних наук, професор В.М. Половець – авторитетний вчений і педагог.
Заслужений працівник освіти України (2007). Відзначений державними нагородами: орденами «Знак Пошани» (1976) і «Дружби народів» (1986) та 9 медалями.
Автор понад 100 наукових праць, зокрема:
• «Кооперативний рух в Лівобережній Україні (1861–1917)» (1996);
• «Історія України», навчальна програма (1999);
• «Українознавство», навчальна програма (1999);
• «Історія слов’ян», курс лекцій (2000);
• «Українознавство», курс лекцій (2006);
• «Половці» (2007).