Народився 5 червня 1951 року в с. Лисівка Новосанжарського району Полтавської області.
Закінчив історичний факультет Харківського державного університету ім. О.М. Горького за фахом історик, викладач історії та суспільствознавства (1973).
Працював учителем історії Новоолександрівської середньої школи Сахновщинського району Харківської області (1973-1974). Відповідальний секретар Сахновщинської районної організації товариства «Знання» (1974-1977); інструктор (1977-1979), лектор (1979-1980) райкому КПУ. Заступник директора з виховної роботи СПТУ № 53 (1980-1984); інструктор міськкому КПУ (1984-1989); директор (1989-1995), учитель основ правознавства та історії (з 1995) ЗПШ № 11 імені Артема м. Артемівськ Донецької області. Організував у закладі експеримент з диференційованого та індивідуального навчання учнів; ініціатор створення профільної школи у місті (1990).
Автор концепції особистісно орієнтованого навчання з основ правознавства (2000); концепції щодо формування мотивації школярів до вивчення основ правознавства (2006); організатор регіонального турніру правознавців «Держава, яка чує дітей» (2006). За 2000-2006 роки підготував16 переможців та 30 призерів ІІІ та IV етапів Всеукраїнських олімпіад з правознавства.
Депутат Артемівської міської ради (1990-2006) 4 скликань, протягом 4 років очолював комісію з питань освіти.
Спеціаліст вищої категорії, учитель-методист (1995). Відмінник освіти України (1998). Заслужений працівник освіти України (2002). Лауреат Всеукраїнського конкурсу в номінації «Правознавство» (1999), переможець обласного конкурсу «Кращий працівник року в галузі освіти» в номінації «Учитель суспільно-гуманітарних дисциплін» (2004).
Автор друкованих праць, зокрема:
- «Роль правової освіти та правового виховання в процесі самореалізацїї школярів» (2006);
- «Школа громадської активності» (2006).