Народився 13 серпня 1942 року в м. Москва.
У 1959 році розпочав трудову діяльність різноробочим мозаїчного цеху в м. Рівне.
1963 року закінчив Харківський електротехнікум зв’язку; 1974 – Одеський електротехнічний інститут зв’язку; 1989 – Московський інститут зв’язку; 2001 – Одеську державну академію зв’язку ім. О.С. Попова.
Лаборант, викладач (1971–1978), заступник директора з навчальної роботи (1978–1984) Харківського електротехнікуму зв’язку. З 1984 року директор Харківського коледжу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.
Під керівництвом і за участю О.П. Улєєва в закладі створено систему оперативного управління й контролю за навчально-виховним процесом, навчальні центри та належну матеріально-технічну базу з підготовки молодших спеціалістів і бакалаврів.
Кандидат технічних наук (2001), доцент (2003), старший викладач вищої категорії.
Заслужений працівник освіти України (2002). Нагороджений медаллю «За трудовое отличие», нагрудними знаками «Мастер связи», «Відмінник освіти України», «Почесний зв’язківець України», «Почесна відзнака Міністерства зв’язку України».
Автор 18 наукових статей, 6 підручників, зокрема:
• «Методы повышения верности передачи дискретной информации», монографія (1998);
• «Методы приёма дискретных сигналов в системах документальной электросвязи», монографія (2000);
• «Асинхронний метод перенесення інформації», навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у співавторстві (2002);
• «Управління телекомунікаціями із застосуванням новітніх технологій», підручник для студентів вищих навчальних закладів (2007);
• «Телекоммуникационные сети и технологии», навчальний посібник, у співавторстві (2007).