Народився 1 січня 1946 року в м. Старокостянтинів Хмельницької області.
1968 року закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту ім. В.П. Затонського.
Працював учителем середньої школи с. Грушки Володарськ-Волинського району Житомирської області. З 1969 року працює в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті (з 2003 року державний університет) асистентом, старшим викладачем (з 1972 року), доцентом (з 1977 року), деканом історичного факультету (1975–1993), професором кафедри всесвітньої історії (з 1997 року). Водночас з 1995 року директор Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України.
Кандидат історичних наук (1974), доктор історичних наук (1996), професор (1997), академік Української академії історичних наук (1999).
Досліджує і популяризує історію та історіографію України ХІХ–ХХІ ст., проблеми славістики, біографістики, історичного краєзнавства і регіоналістики України, впроваджує здобутки краєзнавства в освіту, сформував власну наукову школу з регіональних досліджень історії Правобережної України. Брав участь у проведенні та виданні збірників матеріалів близько 40 міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових і науково-краєзнавчих конгресів, конференцій, симпозіумів, круглих столів (1990–2007).
Делегат ІІ і ІІІ з’їздів Всеукраїнської спілки краєзнавців (1996, 2003), І Всеросійського з’їзду істориків-регіонознавців (м. Санкт-Петербург, 2007).
Відмінник народної освіти УРСР (1981). Заслужений працівник освіти України (2003). Лауреат Хмельницької обласної премії ім. Ю.Й. Сіцінського (1999), республіканської наукової премії імені Дмитра Яворницького (2006).
Автор понад 350 наукових і науково-популярних праць, зокрема:
• «Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ–ХХ ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали» (1993);
• «Alma mater подільського краєзнавства. Місто Кам’янець-Подільський – центр історичної регіоналістики ХІХ – початку ХХІ ст.» (2005).