.jpg) |
Народився 6 лютого 1944 року в с. Колодіївка Тисменицького району Івано-Франківської області. Випускник фізико-математичного факультету Станіславського педагогічного інституту (нині Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника) (1965). Педагогічну діяльність розпочав учителем фізики середньої школи, а потім викладачем технікуму. З 1978 року старший викладач, доцент, заступник декана, декан механічного факультету Івано-Франківського інституту нафти і газу. З 2001 року директор Інституту фундаментальної підготовки, з 2004 року завідуючий кафедрою фізики новітніх технологій, з 2007 року проректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу
Професор (1993), доктор фізико-математичних наук (2005).
Організував лабораторію «Фізика тонких напівпровідникових плівок», у якій провів експериментальні та теоретичні дослідження електрофізичних властивостей сполук халькогенідів олова і свинцю, на основі яких у 1977 році захистив кандидатську дисертацію, результати якої використовувалися на радіотехнічних заводах країни.
Член вченої ради, наукової ради та президії методичної ради університету, голова секції з впровадження рейтингової системи контролю і оцінки знань студентів, керівник робочої та координаційної групи з розробки та впровадження у навчальний процес дистанційного навчання. Організатор і науковий керівник спільного з АПН України Центру педагогічної майстерності, член Українського фізичного товариства. Розробив нові способи, що дозволяють отримувати матеріали з наперед заданими параметрами, які захищені 12 патентами України на винаходи. Підготував 5 кандидатів фізико-математичних наук.
Заслужений працівник освіти України (2000). Академік Академії наук вищої школи України, доктор фізико-математичних наук.
Автор понад 100 праць, зокрема:
- «Фізика і технологія напівпровідникових плівок»;
- «Кристалохімія і термодинаміка атомних дефектів у сполуках АІУВУІ»;
- «Курс фізики. Фізичні основи механіки».